Карітас України належить до тих організацій, які по-справжньому приходять на допомогу у важкий для людини час. Прикладом цього є проект «Домашня опіка», який здійснюється вже майже десятиліття і є одним з пріоритетних напрямків роботи Карітасу. Основною метою проекту є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих, та тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги. Крім цього, метою проекту є його державне визнання та залучення якомога ширшого кола людей – членів родини, працівників соціальних служб, сусідів і просто небайдужих людей.

 

У центрі уваги «Домашньої опіки» є не окремі проблеми людини, а ціла її особистість і  те середовище, в якому вона змушена жити. Працівники Карітасу України намагаються надати максимально якісну комплексну допомогу, беручи до уваги не лише фізичні, а й духовні проблеми людини. Задіяні у проекті забезпечують супровід підопічних до кінця їхнього життєвого шляху (госпіс вдома), допомагають уникнути інституалізації у старечі будинки-інтернати із негативними стереотипами. Працівники «Домашньої опіки» цікавляться станом справ у родині пацієнта і надають можливість налагодити позитивні взаємовідносини між членами сім’ї, а також навчають правильного  догляду за хворими, психологічно супроводжують після втрати близької людини тощо.

 

Карітас України здійснює проект «Домашня опіка»  з 1999 року. До цього залучено кошти як іноземних, так і місцевих донорів. Протягом 2008 року проект реалізувався у 13 містах України, а саме: у Львові на базі двох соціальних установ – Карітас Львів і Шпиталю ім. Митрополита Андрія Шептицького, у містах Соснівка, Броди, Жовква, Тернопіль, Борислав, Івано-Франківськ, Київ, Стрий, Хмельницький, Коломия, Одеса, Донецьк. Сьогодні проектом охоплено загалом 850 осіб.

 

У рамках проекту «Домашня опіка» особливе значення надано навчальним семінарам, тренінгам і практичним заняттям. Усі працівники проекту спочатку отримують спеціальну підготовку: короткі курси, своєрідний тренінг, на якому вивчають особливості догляду за старшими людьми і прикутими до ліжка, розглядають такі специфічні проблеми, у вирішенні яких не кожна медсестра мала попередній досвід. У другій частині тренінгу медсестер навчають, як слід захищатися від професійних захворювань, які виникають внаслідок контакту з такою категорією важкохворих.  Медсестри вчаться, як правильно хворого піднімати, садити, перевертати і як падати з ним.

 

Досвід показує, що дуже важливу роль відіграє психологічна підготовка працівника. На відміну від державних соціальних служб, ідеологією всіх Карітасів світу є те, що до людини слід приходити з відкритою душею, з Богом і любов’ю в серці, а не лише через службову необхідність бути поруч. При цьому не має значення, якого віросповідання і якої національності ця людина. Це суто християнський підхід у роботі Карітасу, якого мають завжди дотримуватися всі його працівники. Але, безперечно, з примусу так поводитися не можливо. Тому усі працівники організації проходять спочатку стажування, щоб усвідомити специфіку такої роботи і відчути, чи вони до неї надаються. А для медсестер і соціальних працівників досвідчений психотерапевт та капелан проводять тренінги з психологічного розвантаження.

 

Для постійного підвищення кваліфікації працівників та імплементації моделі домашньої опіки в систему державних медичних та соціальних інституцій була розроблена спеціальна навчальна програма спільно з Інститутом геронтології імені Шупика АМН України та створений методично-навчальний центр. До навчання залучені і іноземні фахівці.

 

Одним із супровідних напрямків діяльності проекту стало видання спеціалізованої літератури. Це, наприклад, методичні керівництва «Домашня опіка хворих і немічних», «Профілактика пролежнів», «Постінсультна реабілітація», «Хвороба Альцгеймера»,  порадники «Супроводжувати до кінця», «Слухати з любов'ю», підручник для медсестер «Сестринська справа». Готується до випуску підручник для тренерів з питань ВІЛ/СНІДу.