Політичні та соціально-економічні трансформації в Україні спричинилися до погіршення становища значної частини населення, а особливо дітей. Один з яскравих прикладів цього — поява в містах дітей, яких називають «дітьми вулиці». Через незадовільне матеріальне становище багато сімей неспроможні належним чином опікуватись дітьми. Також значно зросла кількість неповних сімей; сімей, де один з батьків виїхав за кордон в пошуках роботи; сімей, де зловживають алкоголем чи наркотиками і чинять насильство над дітьми.

Соціальна система досі спрямована на поміщення дітей з неблагополучних та дисфункційних сімей та дітей позбавлених батьківського піклування в державні стаціонарні заклади (інтернати та дитячі будинки). І хоч умови проживання в них цілком задовільні, все ж відчувається брак приватності, невистачальність довірливих особистих стосунків та надмірна строгість розпорядку, яка значно обмежує особисту свободу дитини. Все це має негативний емоційно-психологічний вплив на дитину та сприяє прийняттю рішення про втечу і життя на вулиці. Проживання на вулиці та зловживання тютюном, алкоголем, наркотиками; раннє і невпорядковане статеве життя підривають стан здоров'я дитини
Проаналізувавши ситуацію, Карітас України визначив пріорітети власної діяльності, що спрямована на вирішення цієї проблеми:
• запобігання дитячій безпритульності;
• допомога соціально незахищеним дітям, що перебувають в складних життєвих обставинах, задоволення їх первинних потреб (їжа, одяг, медична допомога) ще на вулиці, де вони постійно перебувають;
• ресоціалізація та підвищення якості життя «дітей вулиці», сприяння в їх подальшому влаштуванню.
Впродовж більше 10 років діяльності Карітас України здобув великий досвід роботи з дітьми, розвинув інноваційні методи, що грунтуються на матеріальній та соціально-психологічній підтримці, з залученням батьків і місцевої громади.
Численні форми діяльності є спрямовані на розвиток соціальноадаптованої особистості дитини, формування для неї позитивної життєвої перспективи та створення атмосфери підтримки і захищеності. Головні користувачі послуг є воднораз і активними учасниками процесу їх оцінювання та удосконалення.