Центри підтримки сім’ї - на шляху порозуміння

Центри підтримки сім’ї – на шляху порозуміння

У серпні у приміщенні Карітасу Івано-Франківська відбулось засідання робочої групи координаторів “Центрів Підтримки Сімей” з 7 осередків Карітасу, а саме Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Кам’янського, Коломиї, Дрогобича та Івано-Франківська. У ролі незалежного експерта, котрий зі своєю командою проводитиме оцінку виступила соціолог, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Оксана Іванкова-Стецюк.

Як зазначив національний координатор проекту Максим Бондаренко, метою оцінювання є оцінка діяльності Центрів підтримки сімей в контексті підтримки інтеграції обидвох груп, а також системи інфраструктури та соціальних послуг в Україні, а також ідентифікація показників покращення соціальної інтеграції вимушених переселенців в межах приймаючих громад.

«Нам важливо дізнатись, наскільки Центри підтримки сімей згідно до своїх завдань реалізовують інтеграційну політику обидвох груп, наскільки допомагає родинам, як співпрацює з іншими зацікавленими сторонами створюючи карту-схему отримання допомоги. Оцінка не передбачає дослідження проекту як такого чи визначення  яких результатів досягнуто. Дослідження передбачає використання кількісних та якісних показників для отримання якнайдетальніших даних. Враховуватиметься буде також польський досвід комплексного підходу у справі допомоги сім’ї», додає Максим Бондаренко.

Також в рамках зустрічі відбулися перші фокус групові дискусії (метод, обраний спільно українськими та польськими партнерами для оцінювання необхідності існування Центрів підтримки сімей і які потрібні умови для його діяльності з користю для громади) з особами задіяними в проекті: працівниками, безпосередньою локальною командою Карітасу та з громадою міста, представниками ГО, державної соцальної служби, родинами АТО та переселенцям.

Важливим відкриттям стало усвідомлення важливості ролі та бажання об’єднавчої сили самої громади, де Карітас виступає посередником у налагодженні комунікації двох, ніби протилежних на перший погляд груп людей (приймаюча громада, зокрема сім’ї АТО та ВПО). Дуже важливим є також, що, не зважаючи на розповсюджені стереотипи люди зуміли знайти спільні точки дотику. Об’єдналися незважаючи на те, що ці спільні теми – втрати близьких, дому, ігнорування потреб з боку держави, відчуженість – є спільним болючим переживанням для усіх. Саме тому таким важливим та корисним є спілкування, котре допомагає усвідомити, що потрібно жити далі і разом будувати спільноту у новому вимірі викликів сьогодення.

Проект реалізовується у рамках програми польської співпраці за підтримки Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща.

Leave a Reply